7 речей в Швейцарії, про які не здогадуються туристи

Зручність, спокій, розкіш, рай для пенсіонерів – розхожі стереотипи про Швейцарію. Насправді мандрівника тут чекають дивовижні пригоди і небанальні враження, адже в Швейцарії можна…

Проїхати всю країну на поїзді за один день

До ваших послуг – найкращі в світі пейзажі з вікна вагона: гори і альпійські луги, льодовики і виноградники, плямисті корови-Мілки і кучеряві вівці, загублені села і великі міста (в Берні, наприклад, прямо з поїзда можна помилуватися на визначні пам’ятки історичного центру) . Проїхати через всю невелику країну не те що за день, за кілька годин не проблема. Купивши універсальний проїзний Swiss Travel Pass (це краще зробити ще вдома, в інтернеті, а згодом достатньо роздрукувати отриманий квиток), можна покататися і на знаменитих панорамних експресах – «Льодовиковому», «Шоколадному», «Золотому» та інших, – і на звичайних, але не менш комфортабельних поїздах, а також на будь-якому громадському транспорті в 90 містах і селах країни. Ще з таким квитком можна безкоштовно пройти в 500 швейцарських музеїв і отримати знижки на гірські екскурсії. Потяги ходять з усіх аеропортів країни, заблукати на пересадці важко, навіть якщо часу небагато.

Подивитися на незвичайні графіті

Вже майже п’ять років в кантоні Вале проходить Vision Art Festival, де райтери і тегери (художники, які малюють графіті) з усього світу розписують всілякі споруди на гірськолижних курортах, в місцях доступних і не дуже. І взимку і влітку, піднімаючись по канатній дорозі, можна не тільки насолоджуватися видами, але і зустріти справжні шедеври графіті!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  5 найцікавіших північних міст

Побачити всю Швейцарію в одному маленькому селі

Федеральний фестиваль фольклорної музики Швейцарії схожий на Олімпіаду: він проходить раз на чотири роки і завжди в новому місті (місце проведення вибирає своєрідний «олімпійський комітет» з любителів народної музики). Так, восени 2019-го фестиваль приймало курортне містечко Кран-Монтана, і вся Швейцарія зібралася тут: музиканти, танцюристи і глядачі, звичайно, – швейцарці з задоволенням шанують свої традиції. Музична група тут – тріо: акордеон, контрабас і кларнет. Але зустрічаються виконавці та з альпійським горном (величезною трубою-рогом), і навіть з волинками. Вулиці заповнені людьми, звідусіль лунає музика, навколо виконавців в різноманітних народних костюмах, що розташувалися на невеликих сценах або просто на тротуарі, збираються натовпи, всі підспівують, плескають, танцюють. А фінальний парад навіть не видовище – швидше, виставка досягнень народного господарства, в якій беруть участь і всі глядачі, підспівуючи учасникам і підтанцьовуючи, дегустуючи вино, сир, хліб. Також все це багатство активно роздають тим, хто сидів на трибунах. Наступний фестиваль пройде в 2023 році в Беллінцоні, столиці кантону Тічино.

Самому зробити сир

Куди їхати за справжнім сиром, як не в Швейцарію? Деякі сорти, наприклад том, в гарну погоду тут «варять» прямо під відкритим небом, а іноді і в присутності глядачів, які можуть взяти участь у процесі приготування. Сир в Швейцарії роблять із сирого молока (з 10 літрів виходить 1 кілограм сиру). Молоко використовують прямо після доїння, але якщо минув час і воно охололо, його підігрівають. У тепле молоко додають сичужний фермент, чекають, поки суміш загусне (близько півгодини), а потім ретельно перемішують і, добре «розбивши», відкидають на друшляк і в форму. Сирну масу поміщають на добу в соляний розчин, а потім в льох на кілька тижнів. Взяти участь в заквашуванні і розмішуванні може кожен. А тому, хто не дочекався «свого» сиру через коротку відпустку, за бажанням вишлють його додому – у вакуумній упаковці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  7 напрямків для шанувальників еко-туризму

Зустріти світанок на вершині у величезного льодовика

З льодовика Plaine Morte («мертва рівнина») відкривається приголомшливий вид на полонини та вершини – Матерхорн (найзнаменитіша в Швейцарії) і Монблан (найвища гора Західної Європи). Дістатися туди нескладно: спочатку на підйомнику, потім трохи пішки. Дух захоплює не тільки від грандіозної природи, а й від акліматизації на висоті близько 3000 метрів. Відчуття непередавані!

Випити вина, якого немає більше ніде в світі

Швейцарія експортує менше 1% свого вина, тому спробувати його за межами країни важко. Тим часом на території країни на площі близько 15 000 га вирощується 240 сортів винограду. А виноградники Лаво, розташовані на березі Женевського озера, внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Найбільший виноробний регіон Швейцарії – кантон Вале. Місцеві виноградники (як і знамениті Лаво) розташовані на гірських схилах, часто крутих, на висоті, яка іноді доходить до 1000 метрів, їх площа – близько 5000 га. Гуляти восени по цих схилах серед виноградних лоз (в Вале вирощують 55 сортів винограду) – особливе задоволення. А місцеві, якщо повезе їх зустріти, обов’язково пригостять своїм виноградом. А якщо не пощастить, то варто зайти в один з винних будинків, яких тут безліч, і продегустувати не тільки ягоди, а й рідкісне швейцарське вино.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  Єрусалим за один день. Що подивитися?

Пожити на древніх швейцарських «дачах»

Якщо підніматися від підніжжя гори, то на півдорозі до вершини зустрінеш невеликі будиночки, найчастіше двоповерхові. Це «мєени» («травневі») – можна сказати, швейцарські дачі. Сюди по весні (як раз в травні) піднімалися з долини, де жили взимку, люди похилого віку і діти. Чоловіки йшли ще вище – пасти худобу на полонину, а жінки залишалися внизу – обробляти виноградники на схилах біля річки. Такі «дачі» існували ще в першій третині XX століття, потім їх перестали використовувати. Зараз їх або реставрують на місці, або перевозять ближче до курортів і влаштовують в них музеї народного побуту. Або гостьові будинки. Можна зняти такий будиночок (вони бувають різні – зі спальними місцями від двох до восьми чоловік) і насолоджуватися спокоєм і самотою або, навпаки, гучним спілкуванням з друзями, але головне – прекрасними видами на альпійські луги, озера і гірські вершини.