Каппадокія: туф, кулі та церкви

Всі люди діляться на три категорії. Перші десь вже бачили фотографії повітряних куль над скелями і чули про Каппадокію як про світовий центр повітроплавання. Другі розуміють, що Каппадокія виняткова завдяки своїй історії. Треті знають про унікальний ландшафт регіону. Побіжне опитування знайомих показало, що мало хто в курсі, що в Каппадокії насправді з’єднується все це відразу. Та так, що й не зрозумієш, що цікавіше – історія, географія або повітряні кулі.

Не сховатися

Повітряні кулі – наймолодша пам’ятка Каппадокії, повітроплавання заради туристів стало тут активно розвиватися лише близько 30 років назад. Але ідея народилася у турків не на порожньому місці – на початку минулого століття повітряна куля в Каппадокії використовувався для вистежування злочинних банд, які до тих пір легко ховалися в скелях.

З повітряної кулі, яка може підніматися на висоту до кілометра, весь регіон, оточений горами, дійсно видно як на долоні. А ще в небі відразу стає зрозуміло, як саме утворився дивовижний ландшафт Каппадокії.

Страшна штука ерозія

Регіон знаходиться в центрі Малої Азії, де за часів утворення Понтійського (біля берега Чорного моря) і Таврського (в районі узбережжя Анталії) гірських масивів йшла активна вулканічна діяльність. Величезні території були суцільно вкриті лавою і туфом. Через кілька десятків мільйонів років, коли вулкани погасли, встановився різко континентальний клімат і вулканічні породи почали тріскатися і поступово руйнуватися. До наших днів ерозія залишила від них химерні оголені скелі, пагорби і стовпи з пористого туфу. Через десяток мільйонів років і їх не буде. Але зараз туф використовується по всій Каппадокії. У піддатливих туфових скелях люди протягом багатьох століть влаштовували собі житла, з тієї ж породи робили цеглини і блоки, туфом облицьовували все що можна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  10 кращих бібліотек Європи, які варто відвідати

Від царя до султана

Саме «доступне житло», мабуть, і визначило роль регіону в історії нашої цивілізації. Люди тут влаштувалися ще до бронзового століття. Неолітичне поселення, якому понад 7500 років, було знайдено в якійсь сотні кілометрів від Каппадокії. У самій Каппадокії виявляють численні свідоцтва процвітання в далекій давнині. Наприклад, у II столітті до н.е. – тоді ассірійські купці дуже ретельно заповнювали свої глиняні таблички.

Долина голуб’ятень названа так тому, що місцеві жителі історично розводять птахів, щоб використовувати їх послід як добриво

Процвітати регіон процвітав, але стабільності в ньому не було ніколи. Історична область Анатолія, в яку входить Каппадокія, встигла побути частиною Хеттського царства, була під владою Мідії і Лідійського царства, в складі Перської імперії, а після її розгрому Олександром Македонським – частиною Македонії. У 17 році Каппадокія увійшла (і, звичайно, не з доброї волі) до складу Римської імперії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  7 напрямків для шанувальників еко-туризму

Тоді-то в регіоні і стало швидко поширюватися християнство. Тут проповідували апостоли Петро, ​​Павло і Андрій Первозванний. У списку святих Каппадокії – Григорій Неокесарійський, Георгій Побідоносець, свята Варвара. Троє отців церкви, які розробили вчення про єдину Трійцю, – Василь Великий, Григорій Ніський, Григорій Богослов – уродженці Каппадокії.

Протягом останніх десяти століть регіон був у владі спочатку сельджуків, потім Османської імперії, потім Туреччини. Християнського населення в Каппадокії не залишилося зовсім. Однак багато християнських пам’ятниів збережено.

Печерні поселення Каппадокії, серед яких є і найдавніші церкви, внесені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Подивитися на них з’їжджаються туристи з усього світу. Тільки в Гереме, який колись був християнським центром Каппадокії, зараз збережено 16 печерних церков. У них, звичайно, немає ніякого релігійного статусу, їх можна вільно відвідувати, щоб помилуватися стародавніми колонами і фресками, яких навряд чи торкалися руки реставраторів.

Встигнути до світанку

В основному саме за цими пам’ятками сюди зазвичай їдуть на одноденні тури постояльці готелів південного узбережжя Туреччини. А для того, щоб потрапити на повітряну кулю, одного дня мало – кулі вилітають завжди на світанку, коли повітряні потоки найбільш сприятливі для повітроплавання. До того ж і квиток купити не так просто. Всі тури бронюються заздалегідь, і, прийнявши рішення спонтанно, годі й шукати місця ні на одному зі 150 куль, які стартують щоранку. Втім, враження варті і всіх зусиль, і тих 100-200 євро, що просять за годину польоту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  На Турецьких курортах оголошено червоний рівень небезпеки
Будинки в туфі жителі Каппадокії видовбували ще 2000 років тому, але традиція не забута. Зараз в регіоні є навіть печерні готелі – і їх багато!

Де жити?

У Каппадокії дуже багато готелів і апартаментів на будь-який смак і гаманець. Частина житла перебуває на гірських схилах, і легко можна знайти автентичний готель або будиночок, видовбаний в скелі, – готелів зі словом Cave ( «Печера») в назві дуже багато. А от готелів, що пройшли міжнародну «зоряну» сертифікацію, в туристичному центрі Каппадокії, Гереме, взагалі немає.

Де поїсти?

У регіоні є цілий ряд традиційних страв, які готують в запечатаних глиняних глечиках, – це можуть бути м’ясо, овочі або крупи, які повільно тушаться. У дорогих ресторанах глечики урочисто б’ють на очах у клієнта. І куди ж без кави – в Каппадокії вона гарна, як і у всій Туреччині.